Компостування випорожнювань в загороді на глибокій підстилці. Результати і обговорення.

Основний упор протягом відстежування був направлений на оцінку вироблених осмогенів, що забруднюють середовище загороди з вирощуваними поросятами, а саме на глибокій підстилці із застосованим ензимним препаратом і без ензимного препарату, і в загороді з гратчастою підлогою. Йшлося про відстежування температури повітря (або підстилки) в загороді, і концентрації аміаку (NH₃) в повітрі загону.

Далі відстежування було направлене на оцінку споживання використаного корму і на відстежування приросту маси при вирощуванні в загороді, в якій був на глибоку підстилку нанесений ензимний препарат.

В кінці був проведений аналіз компостного субстрату (підстилки) після закінчення другого відгодівельного циклу і були визначені його якісні показники.

4.1. Відстежування температури і концентрації аміаку в просторі загороди

Величини наміряних характеристик простору загороди вказані в таблицях № l-a – 1-g. Кожна з даних таблиць сумарно відображає проходження концентрації аміаку і температури підстилки і повітря в загороді 0,5 і 1 м над поверхнею підстилки завжди в певний час в двох відгодівельних циклах.

Наміряні величини вказані в таблицях потім оброблені графічно, а саме для концентрації аміаку (графік № l-a – 1-g), для температури підстилки (графік № 2-a – 2-g), для температури 0,5 м над поверхнею підстилки (графік № 3-a - 3-g) і для температури 1 м над поверхнею підстилки (графік № 4-a – 4-g), а саме завжди в певний час відстежування.

4.1.1. Відстежування концентрації аміаку

У окремих таблицях і графіках, що відображають перебіг відстежування концентрації аміаку в просторі загороди в окремі періоди відгодівельних циклів (графік № l-a – 1-g), для порівняння вказані величини отримані у всіх відстежуваних загородах, т.з. глибока підстилка з ензимом і без ензиму, а також з гратчастою підлогою. З даних графіків видно відмінності на окремих етапах в загородах.

У загородах з глибокою підстилкою та застосованим ензимом (загорода № l і 3) величини концентрації аміаку не перевищують величини 25 ppm протягом всього терміну відстежування. Величини концентрації в даних загородах протягом всього терміну відстежування відгодівельного циклу рівні і не показують якого-небудь виразного коливання і відхилення.

Інші загороди, у яких були визначені дуже низькі величини концентрації протягом всього відстежування, є загорода № 2 (глибока підстилка без застосованого ензиму). У даної загороди можна констатувати, що низькі величини були досягнуті з тієї причини, що є сусідами із загородою № 1 (обидва в одному об'єкті) і один від одного не відокремлені ніякою будівельною конструкцією, і тому приходить до певного змішування повітря в загородах. Також даний факт мабуть причинний дуже інтенсивним провітрюванням даної загороди.

Виразно вищі концентрації аміаку в просторі загороди показують величини визначені в загороді № 4 (глибока підстилка без ензиму). Проходження величин в даній загороді показують виразне коливання протягом терміну відстежування.

Найбільші величини концентрації аміаку, були наміряні в загороді № 5 (загорода з гратчастою підлогою). Дані виразно вищі величини, ніж у раніше описаних загород, заподіяні нагромадженням щільних і рідких випорожнювань поросят в просторі під гратами. Відхилення і коливання завжди дуже виразні, а саме протягом всього відстежуваного відгодівельного циклу.

4.1.2. Відстежування температури підстилки

Температура підстилки була згідно раніше вказаної методики наміряна на глибині 10 см під її поверхнею. Наміряні величини були внесені до таблиць для окремого періоду і потім дані величини були внесені до графіка (графік № 2-a – 2-g). Температура підстилки була визначена в загородах з глибокою підстилкою, тобто в загородах позначених як загорода №№ 1 – 4.

З графічного відображення наочно видно виразні відмінності між загородами із застосованим ензимним препаратом на підстилці (загорода № 1 і 3) і загородами без застосованого ензимного препарату (загорода № 2 і 4). Відмінність між температурами протягом всього терміну відстежування, т.з. терміну двох відгодівельних циклів постійні і складають в середньому 10°C.

На початку першого відгодівельного циклу, тобто при введенні системи в роботу, температури підстилки подібні і лише після додавання початкової дози ензимного препарату, приходить до початку процесу компостування, а з тим і до вивільнення тепла, що в результаті виявляється в підвищенні температури підстилки до 36 °C. Дана температура підстилки, на яку був нанесений препарат, протягом всього відстежування відгодівельного циклу була рівною, за винятком невеликих відхилень.

Температура підстилки, на яку був нанесений препарат, протягом всього термін відстежування була рівною з невеликими відхиленнями і досягала величини 25°C. Величини температур для обох загород без застосування ензимного препарату також подібні.

4.1.3. Відстежування температури простору загороди

Температура простору загороди була зміряна згідно методиці на висоті 0,5 і 1 м над поверхнею підстилки. Дані величини були внесені до таблиць і потім в графіки (графік № 3-a – 3-g для висоти 0,5 м над поверхнею і графік № 4-a – 4-g для висоти 1 м над поверхнею підстилки).

З даних величин видно, що між температурами повітря в загородах немає значної відмінності від загород, в яких застосовувався ензимний препарат і де не застосовувався. З цього можна зробити висновок, що підвищена температура підстилки ні як значно не впливає на температуру повітря в загороді.

4.2. Відстежування споживання корму і приросту маси

Відстежування споживання корму і відстежування приросту маси вирощуваних поросят на першому і другому відгодівельному циклі, було проведено в загородах №№ 1, 2 і 3, а саме у двох загород з глибокою підстилкою і застосованим ензимним препаратом (№ 1 і 3) і в загороді з глибокою підстилкою без застосування ензимного препарату (загорода № 2). У всіх вказаних загородах подавалося однакове живлення, було відстежено його споживання і був визначений щотижневий приріст маси у вибраної групи поросят в даній загороді. З певних даних були потім визначені величини споживання корму на штуку за день годування, а також величини споживання корму на 1 кг приросту маси.

З певних величин була складена сумарна таблиця (таблиця № 2), в якій вказані величини для відстежуваної загороди протягом всього терміну відстежування, тобто для двох відгодівельних циклів. Табельні величини споживання корму в день, середнього приросту маси і споживання корму на 1 кг приросту маси були потім внесені до графіка (графік № 5-a – 5-f ).

З вказаної таблиці і графіка виразно видно відмінність між окремими показниками використання корму в загороді, в якій на глибоку підстилку був нанесений ензимний препарат і в загороді, де препарат нанесений не був. Виразну відмінність в першу чергу виразно видно на окрему штуку і день годування. У першому відгодівельному циклі тобто у загороди № 1 споживання склало 209,32 кг.шт-1, у загороди № 2 266,24 кг.шт^-1 і у загороди № 3 226,6 кг.шт^-1. Якщо загороду № 2 (без нанесеного ензимного препарату) вважатимемо порівняльною, у загороди № 1 це зниження споживання на 21,4 %, у загороди № 2 і загороди № 3 на 14,8 %. Величини споживання на відгодівельний день складають: 2,14 кг.шт^-1.KD^-1 для загороди № l 2,38 кг.шт^-1.KD^-1 для відстежуваної загороди № 2 і 2,31 кг.шт^-1.KD^-1 для загороди № 3. Якщо знову використовуємо загороду № 2 як стандарт для порівняння, то у загороди № 1 падіння на 10,1 % і падіння на 3 %.

Протягом першого відгодівельного циклу був середній приріст в загороді із застосованим ензимним препаратом рівний величині 0,81 кг.кг^-1. KD^-1 (загорода № 1) і 0,84 кг.кг^-1. KD^-1 (загорода № 3), у загороди без застосування препарату (загорода № 2) приріст склав 0,70 кг.кг^-1. KD^-1. У загород № 1 і 3 даний приріст в завершальній частині досягав величин більш ніж 1,0 кг.кг^-1. KD^-1 (у загороди № l максимально 1,07 кг.кг^-11. KD^-1).

Мабуть найбільш відповідними є дані, що характеризують споживання корму на 1 кг приросту. У першому відгодівельному циклі це 2,63 кг.кг^-1 у загороди № l; 3,42 кг.кг^-1 у загороди №2 і 2,74 кг.кг-1 у загороди № 3, в другому відгодівельному циклі 2,73 кг.кг^-1; 3,51 кг.кг^-1 і 2,90 кг.кг^-1 у загород №№ 1, 2 і 3. Порівняно із загородою № 2 (без застосування ензимного препарату) це відповідно у загороди № l на 23,1 % (22,2 %) і у загороди № 3 на 19,9 % (17,4 %) менше корму на кожен кілограм приросту в першому, або в другому відгодівельному циклі! Даний факт підтверджує попереднє твердження, що обробка компостної підстілки в загороді за допомогою ензимного препарату виразно знижує споживання корму і скорочує термін відгодівельного циклу (при вирощуванні із застосуванням ензимного препарату для компостування підстилки – 98 днів, при класичному вирощуванні 112 днів). Це веде до висновку, що приходить до скорочення витрат виробництва і підвищення продуктивності всього вирощування.

4.3. Якість кінцевого субстрату – компосту

Про якість кінцевого субстрату говорить два показники, а саме вимірювана маса протягом відстежування і загальний зміст живильних речовин в сухому субстраті.

Величини наміряної маси субстрату протягом відстежуваного періоду вказані в таблиці № 3 і далі графічно відображені на графіці № 6.

Загальний вміст живильних речовин в сухому залишку кінцевого компосту вказаний в таблиці № 4 порівняно з I і II відгодівельним циклом, з поросячими випорожнюваннями і коров'ячим гноєм. Величини після I, а також після II відгодівельного циклу виразно перевищують величини для поросячих випорожнювань і коров'ячого гною, а саме в змісті кальцію. Дана інформація свідчить про якість кінцевого субстрату – компосту, а також про його придатність для внесення до ґрунту.

Дуже позитивний і високий вміст сухого залишку в порівнянні з іншими відстежуваними позиціями.

Зміст

1. Введення
2. Компостування випорожнювань в загороді на глибокій підстилці – ферментація випорожнювань в загороді
3. Матеріал та методика
4. Результати і обговорення
5. Висновок

Завантажити статтю у форматі PDF (1609kB)